Мова - генетичний код нації

У грудні бібліотекарки М.Ползюкова, Г.Бойко продовжили проведення бесід циклу «Школа справжнього джентльмена».

У читальну залу  9 грудня запросили ліцеїстів 9-А класу, 10 грудня – учнів 10-А класу, для яких були підготовлені програми «Мат – СТОП!»

 Сьогодні немає секрету в тому, що мова – «інформаційна зброя», яка може нанести удар по фізичному та моральному здоров’ю людини. Усі слова «енергетично заряджені» по-різному, несуть позитив і негатив.

Але чому ми змушені так часто чути нецензурну лайку, по-народному - мат,  який вживають українці (особливо молодь) на вулиці, в крамниці, на шкільних перервах, у голосних розповідях про події або особистості при обміні думками? Дивуємося й тому, що багато хто використовує його, мов артиклі для «зв’язування слів». А далі шукаємо причини своїх життєвих негараздів, проблем, хвороб…  Адже як писав французький філософ Мішель Монтень: «Слово належить наполовину тому, хто говорить, і  наполовину тому, хто слухає». 

З метою вивчення проблеми, наскільки вживані ненормативні слова та вирази в нашому середовищі, бібліотекаркою М.Ползюковою  було проведено анкетування «Лихослів’я у нашій мові, житті, побуті», учасниками  якого були ліцеїсти запрошених класів. Під час бесід з’ясувалося, що діти не усвідомлюють значення слів, якими вони послуговуються в особистих бесідах.  Вони в більшості вважають лихослів’я сленгом, який також переповнив спілкування і в певній мірі відображує рівень культури, освіченості, притягує тим, що до кінця зрозумілим є для певної частини слухачів. Тому так важко нашим ліцеїстам дається «переклад» на літературну українську мову звернення, фрази, речення промови, яка несе «величезне інформаційне» значення.

Відчуття відповідальності за кожне слово, величезне незадоволення рівнем культури усного спілкування нашої молоді, необхідності профілактики бруднослів’я в учнівському середовищі змусили почати відверту дорослу розмову з ліцеїстами щодо матірщини, впливу на наше здоров’я.

Цікаво було спостерігати за слухачами, коли вони вперше почули про «професійних матюгальників» - рибальдів, культурні мовні особливості різних народів. Значну увагу під час бесід приділили  впливу слів на здоров’я, коли регулярне використання нецензурщини призводить до психологічних відхилень і сприяє подальшій деградації людини: підвищується агресивність, людина робиться зла і некерована; бідніє мова і мислення людини, знижується загальний рівень інтелекту. Доводили, що погіршуються розумові процеси, які позначаються на способі життя в цілому. Приголомшуючим був висновок і про те, що ДНК «сприймає» не лише значення слів, а й те, які емоції їх супроводжували, а також про те, що у тих країнах, де не має лайки, пов’язаною з органами дітородіння, майже відсутні хвороби Дауна та ДЦП. Лихослів’я сприяє знищенню в свідомості людини сорому і совісті. Ліцеїсти почули про синдром Туретта – спадковий нейропсихічний розлад; хворобу, що називається іменем французького доктора-нейролога. Аудиторії зовсім притихали під час демонстрації дослідів японського вченого Масару Емото, який довів що вода змінюється під впливом слова. Було відчутно, що достукались майже до всіх присутніх, коли Маріна Миколаївна підсумовувала науковий блок програми: «Організм людини складається на 80% з води, тому він також зберігає вплив слів.  І уявіть собі, якщо слова роблять таке з водою, то що вони можуть зробити з людиною?»

Наступна інформація для роздумів Галини Василівни щодо покарання за вживання лихослів’я в нашій країні також стала відкриттям для нашої молоді.

Для нас після проведення бесід циклу «Школа справжнього джентльмена» незалежно від тематики залишається більше питань, ніж відповідей. Невже з дитиною відверто не розмовляють на морально-етичні теми батьки? Невже ми, дорослі, робимо ставку виключно на самоосвіту нашої молоді з надією, що про все дізнаються самі в призначений час?

Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив. (Сократ)










© Інформацію та фото надано Ползюковою М.М.