Юні науковці майбутнє нашої держави!

Віщак Артур, ліцеїст 11-А класу. Тема роботи  «Перша кав’ярня на Поділлі: міфи та реальність». Секція «Історичне краєзнавство». Керівник Гринюк Леся Олександрівна – учитель історії КПлПВФП.

Аналізуючи матеріали Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції Державного підприємства «Науково-дослідницький центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла та матеріали  історичних джерел, дослідник довів,  що османська кав’ярня є унікальним об’єктом часів Кам’янецького ейялету 1672-1699 рр.,  першим таким закладом на території материкової України.

Кошелев Сергій, ліцеїст 9-А класу. Тема роботи «Локальний прояв температурних інверсій та їх вплив на сільське господарство Середнього Придністер’я». Секція «Метеорологія та кліматологія». Науковий керівник: Гарбар Владислав Васильович, кандидат географічних наук, старший викладач кафедри географії та методики її викладання Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Одним із найнебезпечніших агрометеорологічних явищ у вегетаційний період для сільськогосподарських культур, є заморозки, особливо пізні весняні і ранні осінні. Їхній прояв відбувається неоднаково і залежить від локальних умов місцевості, зокрема  рельєфу.

Встановити особливості прояву локальних температурних інверсій в межах Середнього Придністер’я та проаналізувати їх вплив на сільськогосподарську діяльність регіону –  мета науково-дослідницького проекту Кошелева Сергія.

Лещинський Любомир, ліцеїст 10-А класу. Тема роботи «Розробка та реалізація трекерного пристрою на основі плати Wemos Lolin32 Lite та GPS-модуля Neo-6M». Керівник: Поритко Олександр Петрович учитель інформатики КПлПВФП.

В ході виконання роботи було створене програмне забезпечення, побудований робочий прототип пристрою та проведений експеримент для підтвердження його роботи. Розроблений пристрій дозволяє збирати дані про місцезнаходження військової автомобільної техніки, не передаючи при цьому сигналів. Він може бути  застосований автослужбами, службами ПММ військових частин та зʼєднань у побудові системи пасивного трекінгу переміщень військових транспортних засобів, формування шляхових листів та моніторингу витрат паливно-мастильних матеріалів, на основі якого можна оптимізувати використання матеріальних ресурсів Збройними Силами.

Лук’янчук Владислав,  ліцеїст 11-Б класу. Тема роботи « Особливості перекладу англійських військових термінів  на позначення назв тварин у видах зброї на українську мову» Секція «Англійска мова». Керівник Верстівська Ірина Ігорівна – учитель англійської мови КПлПВФП.

Дослідження англійської термінології на позначення військового озброєння та техніки назв тварин, яке здійснив Лук’янчук Владислав стало інноваційним  з точки зору використання та динаміки її розвитку, появи нових термінів у відповідності з поняттями і ситуаціями, що виникають при ознайомленні із новими зразками зброї на сучасному етапі роботи Збройних Сил України.

«Здолати Голіафа: Сербський фронт Першої світової війни у 1914 році»  - тема науково-дослідницького проєкту Машталіра Вадима, ліцеїста 10-А класу. Секція «Всесвітня історія». Керівник –  Боровець Іван Іванович, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Австро-Угорщина свідомо провокувала конфлікт із Сербією, розраховуючи на свій значно більший воєнний потенціал та  швидкий розгром основних сербських сил.

Проте сербські війська продемонстрували доблесну хоробрість та концентрованими ударами змогли взяти під контроль пануючі висоти й змусили ворога до відступу. Сербський військовий успіх став важливим елементом перебігу бойових дій на початкову етапі Першої світової війни, продемонструвавши усім народам, що рішучий опір агресору можливий.  Це надихаючий взірець захисту своєї Батьківщини.

Мельник  Олександр, ліцеїст 11-А класу. Тема роботи «Формування професійної мотивації у майбутніх військовослужбовців» Секція «Психологія». Керівник – Дідик Наталія Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології освіти факультету спеціальної освіти, психології і соціальної роботи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Вмотивована людина завжди досягне більшого успіху в професійній діяльності, самовдосконаленні, самопізнанні, соціальній реалізації.

75,9% здобувачів освіти Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою з 145 опитаних планують бути військовослужбовцем, оскільки люблять військову справу, прагнуть захищати країну та у родині є також військовослужбовці. Вибір навчатися у ліцеї 57,9% учнів зробили самостійно, а на вибір 27,6% вихованців вплинула думка батьків.

Навчання у ліцеї дає учням високий рівень фізичної підготовки та дисциплінує. Тому 82,8% респондентів не обрали б інший заклад, як би була така можливість.

Мельничук Денис, ліцеїст 10-А класу. Тема роботи «Біоіндикаційні дослідження стану ґрунтового середовища придорожніх екосистем м. Кам’янця-Подільського». Секція «Екологія».  Керівник – Григорчук Інни Дмитрівни, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології та екології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Найбільшого забруднення в урбоекосередовищі зазнають придорожні екосистеми  від викидів автотранспорту. Фітотоксичний вплив придорожніх ґрунтів  проявляється у зміні морфометричних показників кореневої системи та наземної частини рослин.

Провівши біоіндикаційні  дослідження  ґрунтів у п’яти ділянках міста за допомогою тест-обєктів в лабораторії екологічного моніторингу природничо-економічного факультету КПНУ було встановлено, що найбільший фітотоксичний ефект на рослинні тест-культури мав ґрунт, відібраний з ділянки з високою інтенсивністю руху транспорту.

Охман Денис, ліцеїст 10-А класу.  Тема науково-дослідницького проєкту  «Жанровий мікс «Записок українського самашедшого» Ліни Костенко як основа змалювання образу головного героя: сучасний погляд». Секція «Українська література». Керівник – Колендзян Ольга Степанівна, учитель-методист української мови і літератури).

Крізь поєднання різних прозових жанрів: щоденника, літопису, роману, публіцистики Охман Денис  прослідковує, як автор  твору характеризує представника нової професії ХХІ століття, відображає його думки і погляди крізь призму подій на Майдані. 35-річний комп’ютерний програміст торкається болючих питань буття і таким чином робить своєрідний правдивий зріз психології нового покоління.

Сохатюк Володимир (11-Г клас) – минулорічний переможець ІІ етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у секції «Мистецтвознавство» представив науково-мистецький проєкт «Відображення героїзму випускників Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Хмельницької області в російсько-українській війні засобами фотографії» Керівник – Колендзян Наталія Сергіївна, учитель мистецтва. Секція: теорія, історія мистецтв та артритика.

Світлини, що ввійшли до роботи, стали документальними фактами з життєпису Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Засобами фотографії увічнено пам’ять про безумовну патріотичну самовідданість випускників, які загинули при виконанні військового обов’язку у російсько-українській війні від 2014 року до сьогодення і які продовжують виборювати свободу для України.

Філатов Денис (10-А клас). Тема роботи  «Природні туристично-рекреаційні ресурси Хмельницької області, як складова післявоєнної відбудови» Секція: географія. Керівник – Любинська Інна Борисівна, вчитель географії.

Хмельниччина має значний потенціал природно-рекреаційних ресурсів для розвитку туристичної індустрії, що є важливою складовою не лише відпочинку, а й відновлення фізичного і психологічного здоров’я військових у воєнний та післявоєнний час.

Провівши бальну оцінку природних рекреаційних ресурсів  Хмельницької області,  була складена картосхема, на якій виділено три райони з різним природно-ресурсним потенціалом:  Південно-східний; Західний; Північний.

Чорний Матвій (10-А клас). Тема роботи «Бойові дії» в соціальних мережах: російська пропаганда в мережі Facebook». Секція: журналістика. Керівник – Почапська Оксана Іванівна, кандидат наук з соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Проаналізувати особливості функціонування соціальних мереж як платформ для поширення інформації; з’ясувати специфіку використання маніпулятивних технологій у соціальних мережах – це було завдання дослідницького проєкту Чорного Матвія.

Аналізуючи стратегії ведення бойових дій, вивчаючи можливості інформаційного впливу під час занять у науковому гуртку «Медіаграмотність» при кафедрі журналістики КПНУ імені Івана Огієнка, Матвій прийшов до висновку, що висловлювання «слово може вбити» –  не просто поетичний образ. Інформація, яку ми сприймаємо,  пропускаємо крізь себе, має неабиякий вплив на наші рішення, дії і упередження.