Повертайся живим!

За Україну - до кінця!

Я і досі забуть не можу
першої сирени мить,
Як на вулиці кричали:
"Ховайтесь, нас почали бомбить"

І перші сльози, перша кров
пролились на наші землі,
перші втрати, перша біль,
на суші, в морі та на небі.

Та ми не впали, ми не здались,
нас не спинили вистріли гармат.
Весь народ оркам кричав:
"Добро пожаловать в АД!"

Скоро впаде на коліна
отупілий рашистський диктатор.
І вже незабаром в Севастополі, в Ялті
піднімуть наш рідний прапор.

Дружно оркам ми відріжем
Їхній клятий "руській мір".
Буде звучать нам рідний гімн
Від Карпат до Кримских гір.

Нехай вернеться наш побратим,
до сім'ї живим, здоровим.
А всіх клятих руських солдат,
вже навіки назвали двухсотим.

Ми не впадем, не перестанем боротся,
не здамо міста наші рідні.
До кінця ми підем, перемогу здобудем
І пролунє "Слава Україні!"

Гулько Данііл

Війна

Лунають вистріли гармат зі сходу
І плач батьків, та й усього народу
Цей жах ніколи не забути
Що психіку зумів зігнути

Мовчати вже не можу я
Про те, що гинуть люди
Ми всі одна сім'я
І горя не пробачим, не забудем!

Коли скінчиться та війна
Жахлива, рвійна та буйна
А втім, це нас все не лякає
Що на Україну, ворог зазіхає

Я щиро вірю в світлу Україну,
Що буде без війни та гніву
Без сліз, що бачили той жах,
Без страху в маминих очах.

Ілля Олійник

Ти чуєш постріл, другий, третій…
Гранату ворог підірвав.
Та ось ти враз розплющив очі
І довго – довго ще кричав…

Пройшов вже час, і непорушно
Сидиш вже тихо в темноті.
А друзі там, вони на варті
Вони вже зовсім як брати.

Ти встав на ноги і закинув
Рюкзак, який не розбирав.
“Я краще там за друга згину,
Ніж тут, у тиші, помру я сам”.

Гинуть парубки за волю.
Боронять наш сон герої.
Плачуть рідні їх від болю.
Скільки пролилося крові!

З чотирнадцятого року
За життя мирне в країні
Боротьбу ведем жорстоку.
Слава нашій Україні!

Михайло Кізюн

На нулівці…В бліндажі
Де собачий холод,
Там на захисті держави.
Стоять добровольці:

За сім’ю, за рідну землю,
Життям заплатили…
Волю нашу захищають,
Нашу Батьківщину!

Мати плаче, донька ридає
У скорботі за героєм
небеса дощами ллють.
Та позиції своєї наші хлопці не здають!

Нікольчак Олександр

Там де ми – там Україна
Над шляхом при долині
Голову перед тобою я вклоню.
Гинуть, воюють, за тебе, Україно!
Молоді чоловіки віддають життя
за батьківщину
Бідні матері, які пролили
сльози за синів, проклинають
злу державу та моляться
за смерть ворогів
Та чую зранку гасла “Слава Україні”
Це значить Україна перемагає у бою.

Васіліка Ян

Держава – те що здобули ми
Захищали її безстрашні козаки
Йшли під кулі діди
І досі захищають наші батьки
Били ми ляхів і москалів
Зростала нація і злість на ворогів
Маєм історію, маєм героїв
Маєм поетів, і ми це відстоїм
Відстоїм ту думку, здобудем ми волю
Здобудем важку перемогу свою!

Цивунін Віталій

Держава наша, люба Україна…
Добра, чесна, незламна!
Тримає оборону на захисті кордону?

Честь…Відвага…Сила…Воля…
Це і є ось наша зброя…
Всі готові? Всі вперед!
Захищати нашу долю.

Неуклінно, добровільно!
Всеосяжно, мужньо й сильно!
Розбивати вражу орду
В ім’я волі народу!

Слободян Владислав

Я воїн! Я нащадок славного козацького роду!
В душі моїй відвага та завзяття
У боротьбі супротив ворогів
За волю і за мир єднаймось,браття!

Сторицею повернеться біда
До того,хто плюндрує рідну землю.
Бо Батьківщина,люди,друзі в нас одна.
І без вагань віддам життя за неї.

Нехай скидає осінь жовтий лист,
Нехай зима лютує у окопі.
Я воїн! Страж для рідної землі!
І вражий дух спалю на попіл!

Григорій Бондарчук

Повертайся живим

Повертайся живим, воїне України,
На рідною землю яку любиш ти.
Готовий захистити її, будь якої години,
Душу за неї, віддаш ти завжди.

Повертайся живим, воїне України,
Тебе чекає мати й кохана дружина.
Матір собі місце не може знайти,
Чекає, коли до дому приїдеш ти.

Повертайся живим, воїне України,
До своєї, любої дитини.
Якось спитала дитина у мати:
- Мам, а коли вже приїде тато?
Мати не знає що й сказати -, зітхаючи каже:
- Скоро, лягай уже спати.

Повернувся живим воїн України!
Його зустрічає кохана дружина,
Матір, із радості сльози пускає,
Люба дитина батька обіймає.
- Тато, уже скінчилась війна?
- Так! Тепер будемо щаслива сім’я!

Андрій Куткін

Воїне мій

Ти захищаєш вкраїну
Від супостата,
Яких тут цілий рій 
Ти дуже хочеш додому
До мами до брата
До жінки, дитини
Але рано, йде бій.

Бій дуже кривавий
Жорстокий, безправий,
Це все дуже тяжко
Здогадуюсь я,
В містах гинуть люди,
Твої побратими
І чим заслужили
Ми нашу війну?

За те що ми вільно
Змогли говорити,
А ті кацапури
Не можуть. Чому?

Чому гинуть люди?
Мирнії люди,
Які не зробили
Поганого, зла?

Чомусь аеропорти майже всі розбомбили,
Чомусь з Білорусі прямують війська,
Але ти повертайся, як ворога знищиш,
Бо ти нам потрібен живим та здоровим!

Бажаю нам миру і спокою всім!

Повертайся живим!

Повертайся живим, любий воїне наш!
Повертайся живим, буде мирний в нас час
Тебе вдома давно рідна мати чекає,
Батько гордо тебе виглядає!

Вже з’явились вогні у далекій безодні,
Згине ворог наш геть,  ми незламні і добрі!
Повертайся живим, любий воїне наш!

Захисник України у важкий для нас час 
Ми тебе не забудем, ти навіки Герой! 

Ланцут Андрій