Борис Негода - подолянин з українським серцем

Деталі: Маріна Ползюкова; Категорія: НОВИНИ; 16 жовтня 2021; 4412Перегляди: %s

У рамках проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек під гаслом «Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності» 09 жовтня 2021 року ліцеїсти 11-А класу побували на бібліотечному уроці творчості і знань.

Темою заходу вчителька української мови та літератури О.С. Колендзян обрала знайомство з життям і творчістю Бориса Михайловича Негоди – унікального художника, митця-патріота, професора кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Ольга Степанівна особисто знала Б.М. Негоду, поділилася спогадами про чудову, творчу людину величезного таланту і виняткової волі. «Я свідомо не хочу ставити трагічну дату смерті Бориса Негоди, - сказала вчителька, - і сьогодні не віриться, що з життя пішла людина, яка в моїй пам’яті назавжди залишиться відкритою, відвертою, вольовою, благородною, великодушною, витонченою, інтелектуальною, емоційною, галантною, доброзичливою, щедрою, дружелюбною, життєрадісною, мрійливою, надійною, усміхненою, чесною, чуйною, щирою, милосердною, оптимістичною, рішучою, допитливою».
Справжнім шедевром Бориса Михайловича стала перша в Україні живописна абетка «Козацьке письмо». У кожну картину художник заклав глибокий філософський зміст, історію українців.

Була презентована книга Наталії Урсу й Уляни Бугерчук «Чари козацького письма. Мальовниче життя Бориса Негоди». «Кожну із філігранних візерунчастих букв митець наче вписав у сюжети із життя українського козацтва. Написані в улюбленій авторській техніці Бориса Михайловича – олійною пастеллю, картини наче живуть власним життям, самостійно розкривають глядачеві власну душу», - читаємо на її сторінках.

Ліцеїсти познайомилися з величезним творчим доробком. Як настанова, як заповіт українській молоді зазвучали слова Бориса Негоди: «Єдине, що скажу вам, – щоб чогось досягти, треба докласти зусиль, волі, здоров’я, знань. Бути терплячим і трохи навіть упертим. Просто так, з неба, нічого не падає...»