Леся Українка – поетеса зламу століть

У рамках циклу «Літературна вітальня запрошує» протягом лютого 2021 року в бібліотеці ліцею проводились Лесині дні, присвячені 150-річчю від дня народження видатної української поетеси, перекладачки, культурної діячки Л.П. Косач-Квітки (1871-1913).

Користувачі бібліотеки знайомилися з матеріалами літературно-документальної виставки «Я знаю, що забуття не суджено мені». Книжки кожної полички розкривали зміст розділів, що були присвячені життю, творчості Лесі Українки, пропагували поетичне слово, допомагали пізнати глибоку філософію її творів. Провідним мотивом, що об’єднував усі частини виставки, став вислів Олеся Гончара: «Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй Леся Українка. З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий».

Для проведення літературно-музичних композицій, з якими ліцеїсти взяли участь у Всеукраїнському арт-челенджі «Слово, чому ти не твердая криця!» у приміщенні бібліотеки були оформлені декілька локацій, що відображали сутність тематики творчих композицій.

Пересувні виставки стали невід’ємною частиною тематичних уроків та багатьох заходів по відзначенню 150-ї річниці з дня народження видатної української поетеси.

На завершення Лесиних днів, у її День народження, для ліцеїстів 11-Г класу проведена літературна година «Леся Українка: поетеса зламу століть» з програмою «Не така, як всі…».

Образ геніальної поетеси, яку звикли сприймати  як «такий хатній, домашній, злегка поблажливий, якийсь такий дитячий» за словами Оксани Забужко, бібліотекарка ліцею Маріна Ползюкова показала в іншому ракурсі.

Леся не тільки поетеса. Вона жінка, яка уміла пристрасно кохати і виражала це своєю інтимною  лірикою: «Горить моє серце», «Стояла я і слухала весну», «Сон літньої ночі», «Не дорікати слово я дала…». Дехто з учасників літературної години чув ці вірші вперше і вони зародили паростки іншого сприйняття  геніальної землячки. Відкриттям для слухачів став такий проникливий, зворушливий «Плющ» на слова Лесі Українки у виконанні гурту «Бумбокс».

Творчість Лесі Українки в ракурсі  її кохання, зрад, інтриг і пристрастей…  Ракурс несподіваний, але надзвичайно захопив уяву учасників літературної години. А те, що саме  Леся Українка ввела у нашу мову такі неологізми як «напровесні» та «промінь»  стали справжнім відкриттям.

Під час монологу Міріам з «Одержимої»  усі замовкли і слухали так уважно, що відчувався шурхіт пера поетеси, коли вона на одному диханні писала цю драматичну поему.

Протягом години, яка промайнула якось непомітно, пані Маріна доводила, що Леся Українка дуже сучасно звучить сьогодні. Проведені паралелі - вірш «Мріє, не зрадь!..» і події Революції Гідності, про які в бібліотеці під час інформаційних хвилинок бібліотекарки розповідали на минулому тижні, - були актуальні, болючі, але оптимістичні, з надією на майбутнє у вільній, незалежній, соборній Україні.

Сподіваємося, що знайомство з життям і творчістю Лесі Українки не завершиться відзначенням річниці від дня народження, ми ще почуємо її поезію у виконанні наших ліцеїстів, продовжимо розповіді, за влучними словами письменниці Оксани Забужко, «хто така Леся Українка, що вона ще написала, чим вона важлива матері Історії, чому вона становить цінність, принаймні, має становити цінність для кожного українця, чому це є той «золотий фонд» національної культури».

© Інформацію та фото надано Бойко Г.В.