МАН 2021

Бобров Олександр, ліцеїст 11 класу, виборов І місце в секції «Ботаніка», керівник Любінська Людмила Григорівна, доктор біологічних наук, доцент кафедри біології та методики її викладання Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Тема дослідницького проєкту «Репродуктивні особливості раритетного виду Gypsophilathyraica Krasnova (Caryophyllaceae) під впливом УФ- випромінювання».

Гарні спомини дитинства переросли в ґрунтовне наукове дослідження:  «У дитинстві під час канікул я часто гостював у бабусі. Село завжди мене вабило. Там, серед розкішної природи, почувався щасливим! Придивлявся до рослинного різнобарв’я, цікавився життям тварин…Часто з дідусем – а він був лікар – ходив у ліс. Дорогою цей справжній знавець біології розповідав мені всілякі цікавості про світ природи. А скільки було радості, коли отримав бандерольку до дня народження – там була Червона книга рослин Хмельниччини!.

 Коли пішов на навчання у військовий ліцей, часто відвідував ботанічний сад у Кам’янці-Подільському, займався в «Школі молодого біолога», яку проводить кафедра біології та методики її викладання природничо-економічного факультету університету імені Івана Огієнка. Тому не дивно, що я обрав для дослідження секцію «Ботаніка».

 Над науковою темою Олександр працював два роки. В ході експериментального дослідження був виявлений позитивний вплив короткочасного УФ-випромінювання на життєздатність та фертильність пилку Лещиці Дністровської. Впровадження в практику експериментальних дослідів дозволить посилити відтворення ендемічно-рідкісного виду в штучних умовах і подальшого підсилення популяції в природних умовах шляхом репатріації, що в свою чергу допоможе зберегти вид на теренах Хмельниччини.

 
© Інформацію та фото надано Столяр Т.Г.




 

Вінник Назарій,  ліцеїст 11-класу, посів  ІV місце в секції «Українська література».

Тема проекту: «Життєва і художня правда в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»: уроки історії та сучасність». Науковий керівник – Колендзян Ольга Степанівна, учитель-методист Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Хмельницької області.

«Якщо хтось любить історію так, як люблю її я, то обов’язково візьметься за розробку теми, пов’язаної з важливими сторінками минулого українського народу», – наголосив Назарій, розповідаючи про свою дослідницьку розвідку. – «Виникло бажання відслідкувати зв’язок і провести паралель між обранням гетьмана в 1663 році і вибором Президента України в 2010 році. Працюючи над обраною темою, переконався, що твір віддзеркалює трагічне минуле України і дає можливість проаналізувати сучасний процес розвитку держави, усвідомити помилки й оцінити доленосні для українського народу події та діяльність історичних осіб».

Робота над дослідницьким проєктом упродовж двох років переконливо довела: знання постійно треба поповнювати, піддавати критичному аналізу, робити висновки, набувати життєвого досвіду.

А хіба можна бути патріотом без глибоких знань історії свого народу і її відображенням у художній літературі? 

© Інформацію та фото надано Столяр Т.Г.

Гладій  Іван,  ліцеїст 11 класу, виборов ІІІ місце в секції «Англійська мова».

Тема проєкту: «Структурно-семантичні особливості англійської термінології військового одягу». Науковий керівник: Верстівська Ірина Ігорівна, вчитель англійської мови Кам’янець-Подільського ліцею  з посиленою військово-фізичною  підготовкою Хмельницької області.

Україна взяла курс на євроатлантичне співробітництво і постає необхідність створення сучасної армії, основою якої є військові професіонали, що досконало володіють не тільки професійними знаннями, а й основами міжнародного спілкування. Необхідним стає знання англійської мови, яка є офіційною мовою міжнародних організацій: Європейського Союзу, Ради Європи, НАТО. Тому мовна підготовка є особливо актуальною на етапі розвитку армії України.

Іван розповів, що спонукало його до участі в науковому дослідженні: «Окрім захоплення військовою справою, мене ще дуже цікавить англійська мова. Я люблю цей предмет, оскільки він дає змогу розширити спілкування за межами країни. Ідея написання наукового проекту виникла, коли на початку вересня 2020 року я був присутній на одному з занять за участі іноземних військових. Я побачив певні труднощі в спілкуванні між службовцями, а особливо в оперуванні англійськими військовими термінами. Саме це підштовхнуло мене  до наукового дослідження».

Гладій Іван планує пов’язати  своє життя з службою в Збройних силах України.

Спілкування  під час захисту постера, наукової конференції проходило англійської мовою. Іван продемонстрував добре володіння мовними навичками, матеріалами дослідження.

© Інформацію та фото надано Столяр Т.Г.

Загородній Андрій,  ліцеїст 10 класу виборов ІІІ місце в секції «Українська мова». Тема проєкту «Нова лексика як засіб експресії у романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого».

Науковий керівник: Колендзян Ольга Степанівна, учитель-методист Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Хмельницької області.

 Ліна Костенко – найвизначніша сучасна українська поетеса, геній слова, залізна жінка та жива легенда, а її творчість є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості.

«Приступаючи до розробки обраної теми, думав, що найбільшими труднощами буде моє невміння працювати з науковою літературою, але постала зовсім інша проблема. Вона виникла у зв’язку з тим, що я не зовсім добре розумів політично-економічну обстановку в Україні періоду, відображеного в творі. Довелося глибше познайомитися з інститутом президентства, вивчити причини втрати роботи українцями, проникнути в суть їх переживань. Скажу відверто: це було нелегко, але необхідно», -  зізнався Андрій.

Важко переоцінити талант Ліни Костенко, яка, використовуючи  експресивні неологізм, майстерно відобразила тенденції в українському словотворенні та змалювала глобальні суспільні зміни в Україні на початку третього тисячоліття, створила портретно-психологічний образ головного героя роману, розкривши його внутрішній стан, поведінку, мотивацію вчинків у нових суспільно-економічних перетвореннях світу.

Мовний матеріал роману Ліни Костенко «Записках українського самашедшого» невичерпний, а тому робота над ним продовжиться і сприятиме проникненню в глибинні надра рідної мови й розкриттю можливостей українського художнього мовлення, а ми будемо очікувати нових перемог.

© Інформацію та фото надано Столяр Т.Г.

Іванцов Каленик, 11 клас – ІІІ місце в секції «Гідрологія».

Тема проєкту: «Процеси замулення штучних водойм басейну річки Жванчик в середній течії».

Науковий керівник: Гарбар Владислав Васильович, кандидат географічних наук, старший викладач кафедри географії та методики її викладання Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Іванцов Каленик уже не вперше бере участь в роботі Малої академії наук. В 2019 році він посів ІІ місце на ІІІ етапі та був нагороджений Президентською стипендією.

Цьогоріч  робота юного науковця була присвячена дослідженню постійних динамічних змін гідрохімічного складу, об’ємів водних мас, площі водного дзеркала, складу та чисельності гідробіонтів, обрисів берегової лінії, зумовлених будівництвом ГЕС та штучних водосховищ, природно-антропогенних процесів, що негативно впливають на формування  екосистем локального та регіонального рівнів, що в свою чергу обмежує можливості їхнього господарського використання.

© Інформацію та фото надано Столяр Т.Г.

Каспров Даниїл, ліцеїст 10 класу посів ІІ місце в секції «Історичне краєзнавство». Тема проєкту: «Спрямування соціалістичної пропаганди у період непу на Кам’янеччині: на матеріалах газети «Червоний кордон» (1924–1928 рр.)»

Науковий керівник: Ковальчук Антон Петрович, учитель історії та правознавства Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Хмельницької області.

Захоплення історією рідного краю наштовхнуло на тему дослідження. «Кам’янеччина – мій рідний край. Я народився і живу в місті Кам’янці-Подільському, де кожна вулиця старого міста береже відбитки буремних подій минулого. Одного разу я побачив на будинку портрет Симона Петлюри. З цікавістю прочитав про цей період і дізнався про УНР, режим Директорії, про те, як згодом більшовики захопили владу і підкорили населення. Мене зацікавило, як більшовики змогли втримати владу в Україні, адже напередодні відгриміли дві україно-більшовицьких війни. Новою економічною політикою більшовики замінили жорстку політику воєнного комунізму, що почасти задовольнило жителів. Проте, більшість населення регіону вороже ставилася до більшовицького режиму. Це стало поштовхом до дослідження способів захоплення влади взагалі й, зокрема, більшовиками у період непу», - розповів Даниїл.

Пропаганда  –  велика сила. У цьому переконався юний науковець, використавши як джерельну базу  для дослідження газету «Червоний кордон», 46 примірників якої опрацював у бібліотеці рідкісних видань навчального корпусу історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

© Інформацію та фото надано Столяр Т.Г.

Лищук Володимир, ліцеїст 10 класу посів ІІ місце усекції «Астрономія та астрофізика».

Тема проєкту «Дослідження варіацій магнітного поля землі, викликаних проявами сонячної активності».

Науковий керівник: Оптасюк Сергій Васильович, кандидат фізико-математичних наук, доцент, доцент кафедри фізики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Дитина безперервно сипле питаннями, на які не завжди є відповіді у дорослих. Якщо інтерес не зникає, обов’язково з’являється бажання знайти наукове обґрунтування явищ, подій, наслідків глобальних масштабів. Володимир розповів: «Мені з дитячих років було цікаво, чому на північному полюсі є таке явище, як Полярне сяйво? Як на небі можуть з’являтись різноманітні промені, стрілки, корони, плями, які світяться? Це явище я не раз бачив в кінематографічних проєктах про Різдво, мультфільмах, дослідницьких фільмах про північний і південний полюси. Читав наукову і художню літературу. Ознайомився з міфологією північних народів. За народним фольклором поява різнокольорових вогнів на нічному небі була передвісником чогось поганого. Але наука все спрощує і дає пояснення цьому фантастичному явищу».

Аномальні зміни клімату – одна з глобальних проблем сучасності. Який вплив має зміна геомагнітної активності Сонця на магнітосферу Землі? Чи існує зв'язок між цими показниками?  Саме ці питання були предметом дослідження Лищука Володимира. Дані варіацій магнітного поля Землі отримані з ферозондових магнітометрів Регіонального центру спеціального контролю,  підпорядкованого Національному центру випробувань космічних засобів. Параметри сонячної активності, які представляють усереднені планетарні дані з 8 обсерваторій по всьому світі, отримано з ресурсу www.spaceweatherlive.com.

В результаті аналізу даних зроблено важливий висновок, що варіації сонячної активності не є єдиним джерелом змін магнітного поля Землі.

© Інформацію та фото надано Столяр Т.Г.

Богдан Олендра, ліцеїст 11 класу, посів І місце в секції «Всесвітня історія». Науковий керівник: Боровець Іван Іванович, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Тема дослідницького проекту «Бойове хрещення: армія США у Сен-Мієльській операції 1918 року».

Богдан дуже цікаво розповів про те, звідки з’явилася ідея дослідження: «В душі я завжди був військовим: ще з дитинства цікавився військовою технікою, видами зброї та їх взаємодією на полі бою. Отож, після вивчення «довгого століття» події Першої світової війни у 10 класі були для мене ковтком свіжого повітря. Я вивчив її вздовж і впоперек, і мене вкрай здивувало те, що  лише бігцем згадано про чи не найбільш впливову силу – армію США.  Свою зіграло і моє захоплення важкою музикою. В період роздумів щодо теми дослідження я захопився творчістю метал-гурту «Sabaton», а саме їхнім альбомом «Great War», присвяченим так званій «Великій Війні», вона ж Перша світова війна. У вищезгаданому альбомі я почув пісню «Devil Dogs», в якій оспівувалася битва американських підрозділів проти німців при Белло Вудс. Тоді я поставив собі запитання: «Чому ж я не чув про цю битву, вивчаючи шкільний курс історії?».

Наукові розвідки здійснені на основі англомовних іноземних текстів, з яких переважну більшість (18 з 25 позицій) складають саме джерела – штабні документи, спогади учасників подій, матеріали преси. Таку велику дослідницьку роботу достойно оцінило журі конкурсу. Богдан Олендра – переможець у секції «Всесвітня історія».

© Інформацію та фото надано Столяр Т.Г.

Ревурко Максим, ліцеїст 11 класу, посів ІV місце в секції «Макроекономіка та мікроекономіка».

Тема проєкту «Інвестиційна діяльність та економічна безпека підприємства в Україні».

Науковий керівник: Бевз Марина Володимирівна, учитель економіки Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою  Хмельницької області.

До вибору теми дослідження Максима привело  бажання бачити нашу  Україну економічно сильною державою, яка б могла конкурувати з іншими країнами Європи на рівні, в якій високий рівень економічної безпеки є гарантією незалежності країни, визначальною передумовою стабільного розвитку економіки та суспільства.

«Малі підприємства складають більш як 90% від усіх підприємств в Україні. Тобто, при забезпеченню ефективних інвестицій та покращенні економічної безпеки малих підприємств обсяги ВВП в Україні підвищаться, що викличе почуття гордості за свою державу у мене, як патріота та у всіх українців загалом. Крім того для мене є важливим це дослідження, так як моєю основною ціллю є створення та розвиток власного бізнесу. Але, побачивши статистику невдалих підприємців, я не хотів би потрапити до «чорного списку». Саме тому я повинен бути фахівцем у цій сфері, здатним аналізувати та вирішувати проблеми, з якими мені доведеться зустрітись віч на віч. З цією метою я зацікавився  вивченням сутності економічної справи», – розповів Максим про вибір теми дослідження.

Є надія, що цей проект допоможе у визначенні основних проблем  і створенні економічно сильної держави України, де всім нам буде комфортно жити.

 
© Інформацію та фото надано Столяр Т.Г.

Рибчинський Артем, ліцеїст 10 класу, посів ІІ місце в секції «Комп’ютерні системи та мережі».

 Тема проєкту: «Особливості модернізації корпоративної мережі передавання даних».

Науковий керівник: Грищук Віолетта Анатоліївна, вчитель інформатики Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Хмельницької області.

Сьогодні навіть малюки «зависають» у гаджетах, швидко перебираючи клавіші, намагаються подолати перешкоди, знешкодити супротивника, визволити, зберегти, покращити… в комп’ютерних іграх фантастичних сюжетів.

Проте, завдяки новітнім технологіям Інтернет-зв’язку існують події, які стають реальними, необхідними в прикладному застосуванні. Вимагають осучаснення корпоративні мережі, оскільки наявні лінії зв’язку не видають потрібної швидкості, що перешкоджає ефективній роботі.

Артем розповів: «Спостерігаючи просідання швидкості Інтернету на ноутбуці під час уроку інформатики в ліцеї, у мене виникло ряд запитань: Якщо таке «зависання» трапиться в штабі під час розв’язання важливого бойового завдання, а від швидкості передачі задуму командування залежать долі військових? Як взагалі працює мережа військового призначення? Яке устаткування має бути встановлено, щоб максимально пришвидшити процес безперервного передавання даних? Що таке корпоративна мережа? Чого саме вона є актуальною в більшості організації?»

Результати дослідження мають важливе прикладне значення: за допомогою технології DWDM розроблено проєкт модернізації існуючої телекомунікаційної інфраструктури зв’язку в корпоративній мережі військового призначення, яка поєднувала б воєдино командний центр, військові частини, навчальні корпуси та військовий ліцей. Це дозволить забезпечити безперервний обмін інформацією між відповідними частинами міжвидових угрупувань збройних сил, автоматизацію процесів управління ними та комплексне застосування їх бойових засобів за єдиним задумом командування у реальному масштабі часу.

© Інформацію та фото надано Столяр Т.Г.

Українець Дмитро, ліцеїст 10 класу, посів ІІ місце в секції «Кібербезпека».

Тема проєкту: «Визначення рівня захищеності веб застосунків».

Науковий керівник: Слободянюк Олександр Васильович, старший викладач кафедри інформатики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, кандидат технічних наук.

Інтернет – глобальна система об’єднаних ком’ютерних мереж для зберігання та передачі даних, повноцінні інформаційно-комунікаційні системи з веб-інтерфейсом. З кожним роком ІТ технології вдосконалюються що спричинило розповсюдження такого явища, як «хакінг». Однак «хакінг» може бути як позитивним, так і негативним. Так звані «White Hats»  використовують  свої знання для захисту систем, що є повною протилежністю до «Blask Hats», які використовують свої глибокі знання ІТ для незаконних  дій.  «Blask Hats» стали дедалі більше зловживати своїми професійними навичками, що зумовило стрімке зростання кількості атак та актів хакінгу на персональні комп’ютери, системи  та сервери.

Дмитро зауважив: «Якщо не захистити особисту інформацію, то зловмисники зможуть керувати нею та робити  її загальнодоступною. Звичайно, це турбує кожного, хто працює з комп’ютером. Я зацікавився питанням захисту особистої інформації і свої міркування з цього питання вирішив викласти у дослідницькому проекті».  

Дмитро спільно з керівником розробили авторську методику визначення рівня захищеності веб-застосунків на основі комплексного аналізу та тестування на проникнення. Їм вдалося побудувати критерій, за допомогою якого  досліджено п’ять веб-ресурсів,  визначено рівень їх захищеності на основі побудованого критерію.

© Інформацію та фото надано Столяр Т.Г.