Школа справжнього джентльмена

Школа справжнього джентльмена. Екологія душі.

16 жовтня 2020 р. у циклі «Школа справжнього джентльмена» відбувся тренінг «Екологія душі».

Метою заходу бібліотекарка Ползюкова М.М. визначила виховання громадян, здатних творити себе і своє життя, відповідати за власні дії та вчинки; прагнення до самовдосконалення; профілактику та корекцію лихослів’я в учнівському середовищі; поглиблення самоаналізу шляхом виявлення власного стилю, характерного для поводження в колективі, корегування й  удосконалення вміння керувати власними емоціями; формування культури спілкування.

Основним меседжем тренінгу було: «Все, що вимовляє людина – не випадковість, неважливо, свідомо чи несвідомо з її вуст злітають слова… Все це є віддзеркаленням її душі».

У тренінгу взяли участь  учні 11-Г класу, офіцери-вихователі 1-ї роти, вчителька біології Слободян Л.І.

Розмова йшла про слова, за уживання яких часто роблять зауваження, слова, через які ми втрачаємо друзів, слова, які, на жаль, надто часто пролітають поміж нами. Отож темою було лихослів’я, яке ми називаємо просто – матюки. Брутальний стиль спілкування став не лише нормою, а модою, причому від підлітків, а то й дітей дошкільного віку, - до сивочолих. Схоже, що недалеко той час, коли можна буде сказати: «Ми матом не лаємося, ми матом розмовляємо».

Напередодні проведення бесіди-тренінгу бібліотекарка Ползюкова М.М. провела анонімне анкетування по класах ліцею «Лихослів’я у нашій мові, житті, побуті» з метою вивчення, наскільки вживані ненормативні слова та вирази в нашому середовищі. В підсумку з’ясувалося, що з 132 респондентів 131 вживають нецензурні слова; третина – часто; 40 ліцеїстам лихослів’я допомагає висловити думку, а для 22-х це стало вже звичкою. Здивування викликало те, що 83 респондента відносяться до бруднослів’я  та людей, які вживають нецензурні слова у розмовній мові, байдуже.

З’явилося стійке переконання в необхідності відвертої бесіди з хлопцями, для яких вживання нецензурної лайки слугує для «зв’язки» слів.

Ліцеїсти об’єдналися в п’ять груп. Історики розповіли про походження та вживання лайливих слів. Філологи ознайомили з чіткими культурними особливостями різних народів щодо використання ненормативної лексики, зауважили, що нецензурщина пролізла в усі сфери нашого побуту, навіть у мистецтво. Дослідники наголошували, що регулярне використання нецензурних слів призводить до психологічних відхилень і сприяє деградації людини, за допомогою слів ми займаємося саморуйнуванням, не підозрюючи про це. Науковці розповіли про створення центру обцеології, «хвилевий генетичний код», досліди японського вченого Масару Емото, синдром Туретта та його спадковість. Юристи ознайомили з покаранням за вживання лихослів’я.

Озброєні знаннями щодо вживання табуйованої лексики, ліцеїсти взяли участь в обговоренні проблеми поширення лайки серед молоді. Величезне здивування викликала інформація щодо улюблених виразів на всі випадки життя, які мають глибоке народне коріння та дозволено говорити. Займалися аплікацією та за допомогою кольорової квітки емоцій з’ясували навантаження слів. На кожному столі учасників тренінгу були розташовані  інформаційні вітрини з рекомендаціями психологів «Стоп-гнів».

Наприкінці заходу ліцеїстам були запропоновані притча про цвяхи та легенда про двох вовків. Людина – коваль свого щастя. Кожен має пройти свій життєвий шлях і сам обирає «вовка, якого годує».

Закликом до всіх присутніх прозвучало: «Не забивайте цвяхів ворожнечі, непорозуміння, жорстокості в душі людей!»