Ціна чужої війни… Таку назву мала виховна година, проведена вихователем Гапоненком І.В. зі своїми вихованцями для ІІІ роти.

Вона була приурочена річниці з Дня виведення радянських військ з Афганістану. Перед ліцеїстами виступив вихователь полковник Твердохліб С.О., який  був учасником бойових дій у далеких афганських горах: “Звичайно, сьогодні ті далекі роки служби  згдуються зовсім по іншому… Тоді ми, молоді та завзяті офіцери, свято вірили, що виконуємо інтернаціональний обов’язок захисту далекої країни, і ми, справді, робили це чесно і відповідально! Багато втратили друзів на чужому полі бою - це було найбільшим болем. Сьогодні, коли і в нашій країні іде неоголошена війна сусідньої, колись дружної і рідної нам країни, ти все глибше розумієш суть афганської війни, усвідомлюєш - скільки згублено молодих, гарячих, відважних голів з вини невмілого керівництва. Ріки сліз пролили наші земляки, і це, здавалося б, має стати трагічним уроком… Та, на жаль і сьогодні на сході України маємо вже тисячі загиблих і десятки тисяч поранених. І знову плачуть матері, дружини, діти, друзі. Плаче весь світ за невинними молодими життями. І знову ми робимо висновки, і знову бачимо страшні помилки влади, жорстокість, ненависть…” Офіцери-афганці розповіли про багато моментів, які врізались в їх пам’ять, відповіли на запитання ліцеїстів, продемонстрували фото та відеоматеріали, які до глибини душі вразили присутніх і примусили задуматися над долею людей, життя яких перекреслює війна.